Чи можна їсти червоне м'ясо

Раніше говорили, що червоне м'ясо небезпечне, а зараз пишуть, що начебто ні. Кому вірити?

Що сталося?

В журналі Annals of Internal Medicine вийшло нове об’ємне дослідження, яке вказує на наслідки вживання сирого та переробленого червоного м’яса.

В останні роки інформація про шкоду переробленого м’яса вже стала загальнодоступною. В різних дієтичних дослідженнях переробленого та червоного м'яса мова йде про різні маркери. Перш за все - це загальна смертність, частота серцево-судинних захворювань та смертність від них, частота та смертність від раку товстого кишечника, а також частота виникнення цукрового діабету другого типу. Американський та британський департаменти здоров’я, а також Міжнародний онкологічний фонд рекомендували обмежити прийом червоного м’яса. Однак нові дані суперечать цим рекомендаціям.

Що це за нові дослідження? Які можна зробити висновки?

Це огляд вже опублікованих даних, тобто це – нова інтерпретація вже існуючої інформації. З усіх відомих наразі дієтичних досліджень автори відібрали тільки ті, де учасників розподіляють на групи, дають групам дієтичні рекомендації та спостерігають упродовж тривалого часу – такі дослідження називаються когортними.

Дослідження іншого типу – спостереження, в якому людям не дають рекомендацій, але опитують їх про фактичну дієту – автори не включили. Вони вважають, що такі дослідження мають низьку надійність та достовірність.

Процедура має наступний вигляд. Вихідні дані декількох когортних досліджень збирали та статистично аналізували. Після цього результати аналізів обговорювалися спеціальною радою: в ній представлені дієтологи із семи країн, які по певній процедурі оцінювали ступінь доказовості тих чи інших висновків огляду. Важливо відмітити, що автори досліджували виключно медичний аспект вживання червоного м’яса та ніяк не обговорювали пов’язане з ним навантаження на довкілля, яке вже доволі вивчене. По різним даним, на сільське господарство припадає від 13 до 18 відсотків глобальних викидів парникових газів. Згідно дослідженню 2018 року, щоб зберегти можливість стримати рівень потепління в межах 1.5 градусів вище доіндустріального значення, структура дієти більшості людей повинна кардинально змінитися.

В новій роботі висновки стосуються лише дорослих здорових людей («Дослідження, в яких більше 20% вибірки становили вагітні жінки, які мають онкологічні або інші хронічні захворювання (окрім серцево-судинних патологій), були виключені» – пишуть автори статті.) та направлені на приватних осіб, а не державні структури. На основі отриманих результатів сформували рекомендації: «ми рекомендуємо продовжувати вживати червоне м’ясо».

Все ж таки м’ясо можна їсти?

Ми не знаємо. Наразі зрозуміло лиш одне – нове дослідження викликало величезний інтерес у ЗМІ та блогерів, а також критику від багатьох експертних організацій та дієтологів. Зокрема, лист, який направлений проти нових рекомендацій, підписаний декількома організаціями, що входять до Всесвітнього фонду протиракових досліджень: Американський онкологічний інститут, Американське об’єднання превентивної онкології, Онкологічна рада Австралії та інші. З детальним аналізом недоліків дослідження виступила Медична школа Гарвардського університету, представники якої також вважають, що нові рекомендації шкідливі.

Суть претензій до авторів нової статті зводяться до того, що:

  • вони застосовують необґрунтовано суворі критерії до дієтичних досліджень, які не можуть проводитись по аналогічній схемі, що й рандомізоване клінічне дослідження ліків;
  • їх рекомендації суперечать власним статистичним висновкам, згідно яким в групах, де учасники вживали менше м’яса, зафіксована менша смертність та частота захворювань. Автори вважають, що таке зниження – недостатньо важливе;
  • авторам дорікають за те, що їх рекомендації можуть бути сприйняті як «їсти м’ясо можна в будь-якій кількості», в той час, як насправді мова в дослідженні йде про те, що при вживанні м’ясних продуктів тричі на тиждень значимого ефекту для здоров’я від зниження його дози не виявляється.

То хто має рацію?

Невідомо. Іноді буває так, що в ЗМІ пишуть, що той чи інший продукт або процедура підвищує ризики захворіти онкологічною патологією, а через деякий час з’являються нові публікації про їх користь в профілактиці онкологічних хвороб. Журналісти спираються на дослідження вчених, які дійсно іноді приходять до суперечливих висновків.

Приведіть схожі приклади

Кава

З однієї сторони: каву пов’язують з більшими шансами захворіти раком легень. У тих, хто п’є каву без кофеїну, вірогідність стикнутися з цим захворюванням, можливо, менше.

З Іншої сторони: із вживанням кави пов’язаний знижений ризик захворіти раком ротоглотки, печінки та простати.

Молоко

З однієї сторони: активне вживання молока та кальцію, можливо, підвищує ризик розвитку раку простати.

З іншої сторони: у жінок, які знаходились не в постменопаузі та вживали молочні продукти з низьким вмістом жиру, рідше виникав рак молочної залози. Рак прямої кишки виникає рідше у тих, хто п’є багато молока та взагалі їсть молочні продукти (крім сиру).

Протизаплідні таблетки

З однієї сторони: жінки, які впродовж довгого періоду вживають протизаплідні таблетки, частіше стикаються з раком шийки матки. Також можливо, що в них трохи підвищений ризик розвитку раку молочної залози.

З іншої сторони: жінки, які приймають протизаплідні таблетки рідше хворіють раком ендометрію та яєчників.

Зайва вага та ожиріння

З однієї сторони: і зайва вага, і ожиріння підвищують ризик розвитку колоректального раку (раку товстої та прямої кишки), множинної мієломи, раку шлунка, стравоходу, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, нирок, щитоподібної залози, яєчників та тіла матки. Також при ожирінні незначно підвищується ризик розвитку раку простати. Якщо у жінки в період постменопаузи є зайва вага, у неї з більшою вірогідністю буде рак молочної залози.

З іншої сторони: до менопаузи у жінок з надлишковою вагою та ожирінням ризик захворіти раком молочної залози нижче.

Чому вчені суперечать один одному?

Хоча й не завжди можна говорити про прямі протиріччя, зазвичай вони пов’язані з різницею в підходах до інтерпретації даних. Такі теми дійсно важко вивчити. Висловлювання британського лікаря та популяризатора науки Бена Голдакра гарно описує ситуацію:

«В ідеальному світі я б взяв тисячу дітей, які щойно народилися в Оксфордській лікарні, розподілив би їх випадковим чином на дві групи та сказав би половині з них не їсти нічого, окрім свіжих фруктів та овочів до кінця життя, а іншій половині – не їсти нічого, крім бекону та смажених курчат. Після цього я би подивився, у кого частіше виникає рак, захворювання серця, хто скоріше помре, в кого найбридкіші зморшки, хто найрозумніший»

Але такі дослідження неможливі. Саме тому вчені не можуть встановити чіткий причинно-наслідковий зв’язок – вони можуть говорити тільки про кореляцію. Грубо кажучи, частіше за все вчені не можуть стверджувати, наприклад, що устриці захищають людей від цукрового діабету. Вони можуть сказати наступне: «Люди, які їдять більше устриць, рідше хворіють цукровим діабетом». Але, можливо, причина в тому, що зазвичай в західних країнах устриці можуть собі дозволити тільки заможні люди, в яких є можливість харчуватися правильно та ходити у фітнес-клуб до персонального тренера. Звідси й менше хвороб. Тобто мова йде саме про кореляцію, а не про причину та наслідок.

Це єдина проблема?

Ні, є й інші проблеми. Учасники досліджень часто мимоволі брешуть – адже зовсім небагато людей пам’ятають, скільки вони з’їли помідорів за останні півроку. Крім того, досліджень щодо впливу того чи іншого продукту на здоров’я багато, але серед них є значна кількість неякісних робіт.

То кому вірити? Як зрозуміти, що корисно для мого організму, а що шкідливо?

Якщо ви знаходитесь в групі ризику з певного захворювання, можливо, вам варто звернути увагу на рекомендації лікарів щодо харчування, які базуються на кількох дослідженнях. Але в цілому краще просто не змінювати різко образ життя та раціон після кожного гучного заголовку. Притримуйтесь загальних рекомендацій, які підтверджуються якісними дослідженнями. Основою раціону зробіть картоплю (краще зі шкіркою), цільнозернові макарони, коричневий рис, цільнозерновий хліб, вживайте більше свіжих фруктів, овочів, морепродуктів та рідше їжте м’ясо.

Коментар

Запис на прийом
Запишіться на прийом прямо зараз!
Служба контролю якості