УЗД — шкідливо чи ні

Будь-які методи медичного дослідження, в процесі яких так чи інакше "просвічують" людину (УЗД, рентген, томографія), часто викликають занепокоєння.

Адже все це "радіація", яка може нашкодити організму. Але чи дійсно всі ці види діагностики такі шкідливі? І чим ультразвукове дослідження відрізняється від рентгену та томографії? Спробуємо розібратися.

Чи варто хвилюватися, якщо вас направили на УЗД, рентген чи томографію?

Ультразвукове дослідження — це діагностичний метод, в процесі якого проводиться обстеження внутрішніх органів за допомогою нешкідливих для організму ультразвукових хвиль. Під час УЗД не відбувається жодного опромінення досліджуваних органів, тому цей метод діагностики є не тільки дуже інформативним, але й цілком безпечним.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — це діагностичний метод, який базується на використанні ядерного магнітного резонансу. В МРТ, як і в УЗД, застосовується неіонізуюче випромінювання (хвилі з невеликою енергією, які не можуть пошкодити ДНК). Тому МРТ також є абсолютно нешкідливим методом дослідження.

Комп’ютерна томографія (КТ) — це метод сканування, заснований на різній здатності органів та тканин організму поглинати рентгенівські промені.

Рентгенографія — це діагностичний метод, що ґрунтується на використанні іонізуючого випромінювання, яке може викликати мутації в ДНК та ризик розвитку онкологічних захворювань.

Поряд із цим, не можна з упевненістю стверджувати, що КТ та рентгенографія шкідливі для організму. Адже дози випромінювання під час таких досліджень достатньо невеликі. Наприклад, доза випромінювання при рентгенографії грудного відділу хребта складає 1,1 мЗв, а при рентгенографії органів грудної порожнини — 0,18 мЗв.

При проведенні рентгенологічних досліджень виокремлюють 4 групи осіб, для кожної з яких існують різні граничні рівні медичного опромінення:

  • категорія АД (хворі з онкологічними та передраковими захворюваннями; хворі, у яких проводяться дослідження для діагностики вродженої серцево-судинної патології та судинних вроджених пороків розвитку; особи з хворобами, що вимагають термінового лікарського втручання) — до 100 мЗв на рік;
  • категорія БД (хворі з не онкологічними захворюваннями, дослідження яких проводять з метою уточнення діагнозу і вибору схеми лікування) — до 20 мЗв на рік;
  • категорія ВД (особи з груп ризику, в тому числі особи, які працюють в шкідливих умовах праці; хворі, зняті з обліку після радіального лікування онкологічних хвороб) — до 2 мЗв на рік;
  • категорія ГД (особи, які проходять всі види профілактичних обстежень) — до 1 мЗв на рік.

УЗД органів малого тазу

На УЗД в гінекології направляють жінок з вагітністю, порушеннями менструального циклу, болем в нижній частині живота, підозрами на безпліддя, запалення чи новоутворення в жіночих статевих органах. Чоловікам УЗД органів малого тазу призначають при урологічних захворюваннях та захворюваннях сечостатевої системи. Після 40 років чоловіки мають проходити обстеження щорічно.

УЗД органів малого тазу буває трьох видів:

  • трансабдомінальне (поверхневе) — за допомогою спеціального портативного пристрою внутрішні органи обстежуються поверхнево;
  • трансвагінальне  — для діагностики органів малого тазу у жінок портативний пристрій вводиться у піхву;
  • трансректальне — метод діагностики чоловічих внутрішніх статевих органів (простати, жовчного міхура та мошонки), проводиться через пряму кишку. 

Підготовка до УЗД по гінекології

Щоб пройти УЗД, не потрібно спеціально готуватися чи вживати лікарські препарати. Перед трансабдомінальним УЗД рекомендується наповнити сечовий міхур (для цього можна випити приблизно літр негазованої води або чаю за годину до процедури), а перед трансвагінальним — спорожнити.

УЗД при вагітності

Робити УЗД вагітній необхідно, бо саме ця процедура дозволяє діагностувати, як проходить вагітність, виявити можливі патології та загрозливі стани, відслідкувати процес розвитку плоду. У зв’язку з цим для вагітних існує графік проведення планових УЗД:

  • 10-12 тижнів — перше планове УЗД, під час якого уточнюється термін вагітності, діагностується загальний стан вагітної жінки та виявляються можливі загрози для плоду;
  • 20-24 тижні — друге планове УЗД, коли стає можливим дослідити розвиток органів і систем плоду, а часто (якщо це дозволяє положення плоду) й визначити стать дитини;
  • 32-34 тижні — третє планове УЗД, під час якого досліджується положення плоду, виявляються можливі патології його розвитку, визначається передлежання плаценти та кількість навколоплідних вод.

Крім планових УЗД, можуть бути і позапланові. Їх призначають у випадках виникнення патологій або необхідності уточнення діагностики. При вагітності УЗД слід робити за призначенням лікаря.

УЗД молочних залоз

Якщо у жінки виникли хворобливі або неприємні відчуття в грудях, кров’янисті чи інші виділення з сосків, змінилися форма чи розміри молочних залоз, виникла їх асиметрія, з’явилися відчуття ущільнень при пальпації грудей, їй необхідно зробити УЗД молочних залоз. Це дослідження дозволяє виявити патології грудей на ранніх стадіях розвитку. Для отримання найбільш точних результатів дослідження слід проводити на 7-10 день менструального циклу.

Рентген при вагітності

При більшості рентгенологічних досліджень випромінювання не перевищує 0,05 Грей (5 рад). Така доза отриманої радіації є допустимою. Але важливо пам’ятати, що при вагітності до 14 тижнів доза випромінювання від 0,1 Грей може нанести шкоду розвитку ембріону. На більшому терміні вагітності (14-20 тижнів) рентгенологічне дослідження може призвести до порушень розвитку плоду. Однак на терміні 20-25 тижнів таке обстеження є відносно безпечним. Рішення про проведення рентгенологічного обстеження можна приймати лише за рекомендацією лікаря.

Комп’ютерна томографія різних частин тіла також не завдає великої шкоди для організму вагітної, особливо, якщо в її процесі накрити живіт спеціальною свинцевою ковдрою, яка дозволяє зменшити променеве навантаження. До того ж, за рішенням лікаря, КТ можна зробити більш низької якості, що дозволить зменшити променеве навантаження.

Негативний вплив МРТ на організм вагітної жінки та плоду не був встановлений. Однак варто наголосити, що вчені досліджували вплив МРТ на організм людини лише в тих випадках, коли магнітне поле томографу було не найвищим.

Чи варто робити мамографію?

Мамографія — це рентгенологічне дослідження молочних залоз, яке дозволяє виявити рак на його ранніх стадіях. Під час мамографії жінка отримує невелику дозу опромінення — до 0,4 мЗв.

Молочні залози жінок похилого віку менш чутливі до несприятливих наслідків опромінення. Тому лікарі не часто рекомендують проведення мамографії жінкам до 40 років. А от з 50 років рекомендується проходити таке обстеження раз на два роки. При цьому, вчені припускають, що щорічна мамографія з віком підвищує ризик розвитку раку молочної залози у жінок з мутаціями генів BRCA1/BRCA2 (breast cancer susceptibility genes — генів схильності до розвитку раку молочної залози). Але цей факт не підтверджений науковими дослідженнями.

Отже, ультразвукове дослідження не наносить жодної шкоди організму людини. Тому робити його можна необмежену кількість разів. Але всі діагностичні дослідження (УЗД, рентген, томограму, мамографію) слід проходити лише за призначенням лікаря.

Коментар

УЗД для плода не шкідливо.
Мама трьох)
2 тижні тому
Я роблю УЗД своїм дітям. І не боюся. Гірше, коли не правильно назначають лікування, незнаючи причини.
Ірина
2 тижні тому
А взагалі чому не можна робити узд? Хто таке придумав? Його вже всі використовують і все нормально.
Ігор
2 тижні тому
Запис на прийом
Служба контролю якості