Я часто нервую - що робити

Відповідаємо на найважливіші питання: як не нервувати, як заспокоїтися і які наслідки стресу.

Що сталося?

Нічого, але весь час ви в стані занепокоєння. Вам здається, наче щось скоїться. Насправді відчувати тривогу – нормально. Якщо б людина нічого не боялася та ні про що не турбувалася, вона просто б не могла розпізнавати потенційно небезпечну ситуацію і, як наслідок, захистити себе. Інше питання, що постійна тривога стомлює та значно знижує якість життя. Постійна тривога стає причиною багатьох неприємних симптомів, наприклад, болей у животі або розладу кишечника. Ми знайшли дієві способи, які допоможуть взяти під контроль неприємні прояви тривоги.

То що мені робити? Може займатися йогою?

Можна займатися йогою, можна просто вийти в парк і прогулятися на свіжому повітрі. Люди, які багато рухаються, відчувають менше тривоги ніж люди, які ведуть сидячий образ життя. Недарма Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує більше 150 хвилин аеробного помірного навантаження в тиждень. Наприклад, можна п’ять разів на тиждень по 30 хвилин танцювати або кататися на велосипеді. Головне, щоб ви отримували задоволення від проведення часу.

Я вже виконую дихальні вправи. Це допоможе?

Звичайно. Дихальні вправи відносяться до методів релаксації, мета яких – заспокоїтись у стресових ситуаціях. Глибоке дихання зменшує кількість серцевих скорочень за хвилину та знижує кров’яний тиск. Вправи можна виконувати в будь-якому зручному положенні та місці. Ось приклад такої вправи: повільно та без значних зусиль вдихніть повітря через ніс (в цей час можна рахувати до п’яти), а потім видихніть ротом (також рахуйте до п’яти).

Що можете сказати про медитацію? В журналах пишуть, що це корисно

Дійсно, медитація – також один із методів релаксації. Це не універсальний засіб, але медитація допомагає у стресових ситуаціях та є допоміжним лікуванням тривожного розладу.

В таких випадках моя бабуся пила валер’янку. А мені це допоможе?

На ваш вибір. Існуючі дані щодо користі валер’янки суперечливі. Валеріана вважається безпечною (в рекомендованих дозах), але пити її більше двох тижнів не рекомендується: вплив на організм при довготривалому використанні не вивчений. Також важливо розуміти, що у всіх заспокійливих засобів, зокрема у валеріани, існують побічні дії. В будь-якому випадку, перед початком прийому медикаментів варто проконсультуватися з лікарем (особливо, якщо ви вже приймаєте інші медикаменти).

А як щодо музики?

Точної відповіді не існує. Стверджувати, нібито музика має заспокійливий вплив, поки зарано. Але все ж деякі дослідження існують. В одному з них автори зробили висновок, що при підготовці до операції прослуховування певної музики знижує тривогу краще, ніж деякі заспокійливі засоби.

Що ще можна робити?

Добре та достатньо спати (в ідеальному випадку потрібно прокидатися без будильника) – відсутність здорового сну погіршує ситуацію та змушує тривожних людей турбуватися ще більше. Збалансовано харчуватися та робити перерви на відпочинок. Також не варто замикатися у собі: спілкування з близькими людьми, стійкі та глибокі соціальні контакти допомагають відчути себе в безпеці. Хобі та оволодіння якоюсь навичкою, наприклад, малюванням або новою мовою, допомагає отримати більше задоволення від життя та підвищити самооцінку.

А чого краще не робити?

Не варто зловживати кавою та цигарками: вони зроблять ще гірше. Те ж стосується алкоголю: хоча він і може тимчасово знижувати тривогу, але всі спроби викорінити занепокоєння за допомогою спиртних напоїв – прямий шлях до алкогольної залежності.

А що робити, якщо жоден з методів не допоможе?

Піти до лікаря. Занепокоєння, яке довгий час не проходить, може бути ознакою тривожного розладу. Окрім методів релаксації та регулярного фізичного навантаження, лікар може запропонувати психотерапію, наприклад, когнітивно-поведінкову. Цей метод допомагає виявити та змінити переконання, які заважають адекватно сприймати реальність. За допомогою когнітивно-поведінкової терапії можна навчитися контролювати емоційний стан та діяти усвідомлено. В деяких випадках може знадобитися медикаментозна терапія, наприклад, прийом антидепресантів.

Чи може боліти живіт внаслідок стресів?

Так. Багатьом людям хочеться в туалет перед відповідальними заходами, наприклад, перед співбесідою або публічним виступом. Вважається, що це відбувається внаслідок реакції організму по типу «бий або біжи». Під час стресу уповільнюються процеси травлення в шлунку та тонкому кишечнику, а м’язи товстої кишки навпаки, починають сильніше скорочуватись, тому виникає потреба піти до туалету. Зазвичай такий стан швидко проходить. Також у нагоді стануть методи релаксації. Якщо кишечник поводить себе непередбачувано декілька разів за місяць, це може вказувати на синдром подразненого кишечника (СПК). Виключити інші причини таких симптомів та встановити діагноз може тільки лікар.

Що таке синдром подразненого кишечника?

Синдром подразненого кишечника – це стан, при якому інколи виникає біль, діарея або запор, метеоризм та здуття живота. Неприємні симптоми турбують не менше трьох місяців та не пов’язані з якістю їжі та патологічними змінами кишечника. СПК не відноситься до небезпечних станів: він не впливає на тривалість життя та не провокує інші захворювання. Але в будь-якому випадку необхідно звернутися до лікаря. 

Із симптомами синдрому подразненого кишечника стикаються до 20% людей у світі. Існують різні методи лікування. Інколи лікар може порадити вести щоденник харчування, щоб потім призначити дієту – виключити провокуючий продукт, який викликає симптоми. В деяких випадках допомагає психотерапія. Також в якості лікування використовують препарати, які допомагають контролювати неприємні симптоми зі сторони травної системи.

Коментар

Запис на прийом
Запишіться на прийом прямо зараз!
Служба контролю якості