Як боротися зі стресом

Ми розкажемо все про стрес: його різновиди й ознаки, позитивні й негативні наслідки, стадії розвитку та до кого потрібно звертатися за допомогою.

Стрес проявляється на фізіологічному, психологічному та соціальному рівнях. Ми звикли чути, що стрес знижує імунітет, підвищує артеріальний тиск, погіршує пам’ять та увагу, викликає роздратованість і порушує сон. Та чи насправді стрес тільки погіршує життя?

Що таке стрес?

Стрес – це реакція організму на фактори, які потенційно загрожують фізичному та психічному здоров’ю людини. Такі фактори називаються стресорами. Вони бувають різними: звільнення, смерть близької людини, фізичне перевантаження або робота в умовах дефіциту часу. Стрес викликається не тільки безпосередніми чинниками, наприклад, автокатастрофою – прояви стресу виникають навіть при згадуванні про невдачу або при очікуванні змагань.

Стресор – це не обов’язково негативний фактор. Це може бути народження дитини, переїзд до нової квартири або іншої країни, одруження, придбання автомобіля, перемога у змаганнях, закоханість або тріумф улюбленої футбольної команди.

Різновиди стресу

Існує два види стресу: еустрес та дистрес. Еустрес – це «позитивний» стрес, який мобілізує сили організму та допомагає адаптуватись до життєвих змін. Еустрес покращує увагу та пам’ять, прискорює реакцію. Дистрес – це «негативний» стрес, який викликає несприятливі наслідки: дезорганізує поведінку, погіршує пам’ять та увагу, порушує сон, затримує адаптацію до змін у житті. Дистрес може спровокувати або ускладнити протікання невротичних та психосоматичних захворювань.

Який із різновидів стресу виникне у людини, спрогнозувати важко. Це залежить від багатьох факторів: особливостей особистості, виховання, навичок стресостійкості та стрес-менеджменту, фізичного здоров’я, набутих механізмів психологічного захисту та наявності близьких людей, які можуть підтримати у важкій ситуації.

Психологи поділяють людей на стресостійких та стресодоступних. Стресостійкі – це фізично здорові та емоційно стабільні люди, в яких є активна життєва позиція, низька тривожність та адекватна самооцінка. У стресостійких осіб зрілі механізми психологічного захисту та є підтримка від близьких людей. Стресодоступні – це пасивні люди з високим рівнем тривожності, які схильні до депресії та іпохондрії (надмірного занепокоєння власним здоров’ям). Стресодоступність підвищується при дефіциті сну, голодуванні, під час хвороби та надмірного нервово-психічного навантаження. Але в будь-якому випадку перевага у розвитку стресу надається силі стресора – навіть найбільш стійку людину може збити з ніг смерть близької людини, з якою пов’язували міцні стосунки.

Механізми розвитку стресу

Стрес як реакція організму розвивається на фізіологічному рівні. Стресор діє на інформаційні канали – зоровий, слуховий, нюховий, тактильний та інші. Інформація стимулює нервову систему, яка починає адаптуватися до змін.

Перший шлях адаптації – вироблення гормонів: адренокортикотропного, тиреотропного та соматотропного. Наприклад, соматотропний гормон утворює нові клітини та тканини, тиреотропний гормон прискорює обмін речовин, а адренокортикотропний гормон затримує воду в організмі та підвищує артеріальний тиск. Ці гормони допомагають організму відновитися при травмах та інших ушкодженнях.  

Другий шлях адаптації – викид у кров великої кількості адреналіну, норадреналіну та дофаміну. Ці гормони роблять так, щоб організму було легше отримувати ресурси для боротьби зі стресом:

  • розширюють бронхи та прискорюють дихання – в кров надходить більше кисню;
  • перетворюють глікоген на глюкозу – тканини отримують більше енергії;
  • прискорюють пульс – м’язи отримують більше крові;
  • збільшують кровотік у мозок та стимулюють центральну нервову систему.

Адреналін також впливає на жирову тканину – він стимулює її розпад. Утворюються вільні жирні сполуки, які потрапляють у кров та служать ще одним джерелом енергії для тканин. Саме тому люди в стані сильного стресу втрачають вагу. Крім цього, велика кількість адреналіну притупляє біль та іноді чутливість. Тобто людина в стані афекту, наприклад, на війні, може не відчувати поранення та не чути голос товаришів.

Під час стресу виділяється велика кількість глюкокортикоїдних гормонів. Ці гормони пригнічують імунітет та затримують розвиток запалення, забезпечують організм енергією за рахунок вивільнення глюкози з печінки. Це дає допомагає організму нормально функціонувати при запальних захворюваннях. 

Завдяки фізіологічним механізмам стрес дав змогу сформуватися людині як біологічному виду. Саме стрес поставив первісну людину перед вибором: бий або біжи. Це вирішувало багато проблем наших предків у виживанні в агресивному середовищі.

Реакції організму на стрес

Організм реагує на стрес по-різному. Його симптоми можна розподілити по групам на соматичні та психічні.

Соматичні прояви стресу:

  • зниження працездатності;
  • надмірна м’язова напруга, найбільше це відчувається у жувальних м’язах та м’язах шиї;
  • зниження апетиту, нудота, діарея або закреп, болі в животі. Іноді нудота закінчується блюванням. Також може сформуватися відраза до їжі;
  • підвищення артеріального тиску та збільшення частоти серцевих скорочень;
  • прискорення дихання, відчуття нестачі повітря;
  • підвищена пітливість, відчуття жару або холоду, запаморочення;
  • часті сечовипускання;
  • зниження лібідо;
  • порушення менструального циклу;
  • зниження ваги тіла;
  • часті застудні захворювання.

Психічні прояви стресу:

Крім того, деякі симптоми залежать від стадії розвитку стресу, яких є три:

  1. Стадія тривоги або мобілізації.
  2. Стадія резистентності.
  3. Стадія виснаження.

На стадії мобілізації вмикаються адаптаційні механізми. У кров викидається велика кількість гормонів – таким чином організм намагається відновити звичайну діяльність в інших умовах існування. Тобто організм людини готується до дії «бий або біжи». На психологічному рівні стадія тривоги проявляється у відчуженні від спілкування, виникає дистанція між членами сім’ї або колегами по роботі. У спорі людина переходить на особистості, стає конфліктною та агресивною. Послабляється самоконтроль за поведінкою.

Стадія резистентності наступає, коли відновилась робота органів та систем. В цей момент виникає стійкий захист від стресорів. Для цього організм витрачає значну кількість енергії, яка обмежена.

Третя стадія виснаження наступає, якщо енергія витрачається швидше, ніж вона поповнюється. Стрімке виснаження призводить до розвитку психосоматичних хвороб, депресії та невротичних розладів. Однак третя стадія не є обов’язковою: стрес може вирішитися на другій стадії, якщо ліквідується стресовий фактор. Ця трьохстадійність демонструє, що організм людини має обмежену кількість енергії, а адаптаційні можливості не завжди можуть пристосувати організм до змін.

Стрес обтяжує та загострює вже існуючі захворювання, наприклад, депресію, тривожний розлад, гіпертонічну хворобу та цукровий діабет. Крім того, стрес виступає провокуючим чинником розвитку нефатального інфаркту міокарда (не призводить до смерті, але спричиняє інвалідність). 

Якщо стресор діє впродовж тривалого часу, розвивається хронічний стрес. До таких стресорів можна віднести недосипання, перевантаження на роботі, проживання в умовах постійного гучного звуку, наприклад, біля будування багатоповерхового дому, нав’язливі спогади про втрату близької людини або невдачу, неможливість знайти роботу. Таких прикладів безліч. Щоб позбутися хронічного стресу, потрібно викорінити причину – збалансувати робочий час та відпочинок, висипатися, використовувати беруші. 

Кава і стрес

На тему поєднання кави і стресу існує дві думки. Перша – кава допомагає зняти стрес. Друга – не допомагає. Кожну з точок зору можна аргументувати.

Кава – улюблений напій багатьох людей. За допомогою кави можна на декілька хвилин відволіктись від повсякденних проблем. Можна випити кілька чашок кави з другом або колегою, обговорити переглянутий фільм або пити її під час прогулянки в парку. Для деяких процес приготування кави є заспокоюючим ритуалом. Тобто кава суб’єктивно знімає відчуття тривоги та занепокоєння. Особливо, якщо каву пити в приємному оточенні та спокійному місці. Кава виступає в ролі методу боротьби зі стресом, як-от пробіжка, гра на музичному інструменті, перегляд фільму або читання.

З іншої, фізіологічної точки зору, кава посилює стрес. Це пояснюється біологічними особливостями напою. Кава містить кофеїн – психостимулятор, який активує симпатичну нервову систему. Кофеїн прискорює серцебиття, підвищує артеріальний тиск, посилює сечовиділення та зменшує потребу у сні. У великих кількостях кава викликає тривогу та збудження. Тобто з фізіологічної точки зору кава імітує стрес. Це означає, що напій посилює його симптоми.

Щоб поєднати корисне з приємним, можна пити каву без кофеїну. Таким чином залишається суб’єктивний ефект заспокоєння, а відсутність кофеїну не викликає фізіологічних реакцій схожих із стресом.

Який лікар лікує стрес

В Міжнародній класифікації хвороб є діагноз – «Реакція на важкий стрес та порушення адаптації», який відноситься до психічних розладів. Тобто порушення, пов’язані зі стресом, лікує лікар-психіатр. Він може призначити заспокійливі або стимулюючі засоби, транквілізатори або фітотерапію (залежить від того, які симптоми переважають).

Терапія не обмежується ліками. Психотерапія – обов’язковий метод лікування. Психотерапевт змінить ставлення до стресорів та навчить керувати емоціями під час стресу. Якщо психіатр володіє напрямком психотерапії, він може провести декілька сеансів, якщо ні – направить до психотерапевта.

Коментар

Запис на прийом
Запишіться на прийом прямо зараз!
Служба контролю якості