• Головна
  • Як лікувати рефлюкс-езофагіт?

Як лікувати рефлюкс-езофагіт?

Рефлюкс-езофагіт або гастроезофагеальна рефлюксна хвороба – це комплекс симптомів, які виникають внаслідок закиду вмісту шлунку у стравохід, ротоглотку або дихальні шляхи.

Хвороба впливає на якість життя: знижує працездатність, порушує сон та змінює щоденну діяльність. Зустрічається переважно у дорослих. Рефлюкс-езофагіту розвивається внаслідок порушення роботи нижнього стравохідного сфінктеру, який у нормі не дає вмісту шлунка потрапити у стравохід.

Причини та симптоми рефлюкс-езофагіту

На розвиток рефлюкс-езофагіту впливають наступні фактори:

  • фізіологічні: порушення перистальтики кишечника, збільшення внутрішньошлункового тиску, надмірна секреція шлункового соку;
  • харчування та стиль життя: надлишкова вага тіла, високий вміст жирів у їжі, газовані напої. Вплив алкоголю, кави та паління на розвиток рефлюкс-езофагіту до кінця невідомий;
  • прийом медикаментів: блокатори кальцієвих каналів, антихолінергічні препарати, нестероїдні протизапальні засоби. Крім того, ці ліки посилюють симптоматику;
  • вагітність;
  • інші фактори: європеоїдна раса (вірогідно це більше пов’язано з образом життя, ніж з генетичними особливостями), цукровий діабет, метаболічний синдром, кардіоваскулярна хвороба, апное уві сні, синдром подразненого кишечника.

Симптоми обумовлюються закидом шлункового вмісту у стравохід та пошкодженням його слизової оболонки.

Прояви рефлюкс-езофагіту:

  • печія – найбільш розповсюджений та частий симптом. Печія нагадує відчуття печіння. Локалізується за грудиною, може підійматися в область шиї та глотки. Печія з’являється вночі та вдень. Може посилюватись, коли людина приймає горизонтальне положення;
  • підвищене виділення слини;
  • нудота;
  • відрижка;
  • відчуття швидкого насичення після їжі;
  • здуття живота;
  • блювання;
  • болі в грудній клітці біля серця.

Необов’язкові симптоми:

  • кашель, задишка, хронічний риносинусит;
  • охриплість, болі при ковтанні, відчуття кому в горлі;
  • раннє пробудження;
  • поверхневий сон, часті жахіття уві сні.

Рефлюкс-езофагіт – хвороба, яка часто дає ускладнення. Тому лікарі виділяють «тривожні» симптоми, які вказують на можливість ускладнення:

  • труднощі при ковтанні;
  • пирхота в горлі;
  • часто повторювані бронхіти або пневмонії;
  • охриплість голосу;
  • постійний кашель;
  • часта нудота або блювання;
  • стрімка втрата ваги, яка не пов’язана з відомими причинами: заняттями у тренажерному залі або дієтою;
  • наявність злоякісних новоутворень у батьків, дідусів або бабусь.

Тривожні симптоми можуть вказувати на розвиток ускладнень: стравоходу Барретта, раку шлунка, виразок шлунку та дванадцятипалої кишки, ерозій шлунку або внутрішньої кровотечі. З часом нелікований рефлюкс-езофагіт може призвести до аденокарциноми стравоходу – важкого онкологічного захворювання.

Гастроезофагіальний рефлюкс і його лікування

Гастроезофагеальну рефлюксну хворобу лікує лікар-гастроентеролог. При лікуванні рефлюкс-езофагіту дотримуються принципів: зміна образу життя та зменшення кількості кислоти у просвіті стравоходу. Головна мета лікування – ослаблення симптомів та покращення якості життя хворих.

Перш за все потрібно змінити стиль життя:

  • контрольоване зниження маси тіла. Нормальна вага – це важлива частина у лікуванні рефлюкс-езофагіту. Без зниження ваги симптоми, скоріше за все, будуть повторно з’являтися;
  • їсти 4–5 разів на день. Їсти потрібно невеликими порціями та намагатися не наїдатися «на повний шлунок». Необхідно відмовитися від пізнього прийому їжі;
  • відмовитися від газованих напоїв, шоколаду, гострих та жирних страв, зменшити кількість алкоголю та кави, по можливості не палити;
  • уникати підвищення внутрішньочеревного тиску: не надягати тугі ремні та корсети, не підіймайте речі, важчі за 8–10 кг;
  • використовувати декілька подушок для сну, щоб голова та шия знаходились вище рівня живота. 

Рефлюкс-езофагіт лікується за допомогою медикаментів. Найбільш ефективні – інгібітори протонної помпи. Це ліки, які зменшують виділення соляної кислоти в шлунку. Також лікар може призначити інші ліки, які зменшують симптоми: альгінати, антациди, адсорбенти та прокінетики. Які саме ліки призначить лікар – залежить від результатів діагностики та індивідуальних особливостей організму хворого.

Хірургічне лікування призначається рідко. Операція може призначатись, якщо рефлюкс-езофагіт супроводжується великою грижею стравохідного отвору діафрагми, яка посилює симптоми. Серед інших показань до оперативного втручання – небажання приймати медикаменти та езофагіт, стійкий до лікування.

Для 90% пацієнтів прогноз сприятливий. В інших випадках виникають ускладнення: кровотеча, стравохід Барретта, розвиток злоякісних новоутворень та виразок шлунка й дванадцятипалої кишки.

Профілактика рефлюкс-езофагіту

Для профілактики рефлюкс-езофагіту потрібно дотримутватися правил, які описані в пункті про зміну стилю життя: не вживати газовані напої, виключити алкоголь, не надягати тугі пояси та спати на декількох подушках. Основні принципи профілактики – зберігати здоровий образ життя, раціонально харчуватися та контролювати вагу тіла.

Для профілактики рецидивів рефлюкс-езофагіту використовують профілактичну дозу інгібіторів протонної помпи. Лікарі кажуть, що кожен приступ печії та болей за грудиною потрібно ліквідувати: кожен приступ свідчить про пошкодження слизової оболонки стравоходу.

Якщо у вас чи у вашої близької людини з’явилась печія та болі в області серця, які часто комбінуються з кашлем та відрижкою, зверніться до лікаря-гастроентеролога. Він діагностує захворювання та призначать лікування. Не зважайте на симптоми: нелікований рефлюкс-езофагіт може перейти у рак шлунка та стравоходу.

Коментар

Запис на прийом
Запишіться на прийом прямо зараз!
Служба контролю якості