Оплата online -5%

Лікування гаймориту

Гайморові пазухи – це невеликі порожнини у верхній щелепі, які з'єднуються з носовими ходами. Через провокуючі фактори, наприклад, гостру респіраторну вірусну інфекцію, у пазусі виникає запалення слизової оболонки. Цей стан називається гайморитом, який є різновидом синуситу – запалення придаткових пазух носа.

Причини розвитку гаймориту:

  • порушення носового дихання: скривлення носової перегородки, хронічне запалення слизової оболонки носа, аденоїди й алергічні захворювання;
  • слабкий імунітет, який призводить до хронічних затяжних інфекційних і паразитарних захворювань;
  • неправильне або запізніле лікування ГРВІ;
  • патології зубів або ускладнення втручань у ротовій порожнині (одонтогенний гайморит);
  • уроджені анатомічні особливості будови носа та гайморових пазух.

Найчастіше гайморит виникає як ускладнення інших захворювань: хронічного нежитю, грипу, кору та скарлатини. Гайморит схожий на тривалий нежить. Тут виникає проблема: хворі починають приймати ліки, але вони виявляються неефективними. Виникають сильні головні болі, втома та дратівливість. І тільки на етапі ускладнень хворий відвідує лікаря.

Симптоми гаймориту

Гайморит проявляється по-різному: від закладеності в носі до сильного ознобу та головних болів. Прояви гаймориту:

  • сильний нежить, який відчувається як закладеність носа з однієї або обох сторін. Відчуття закладеності проходить, коли з носа з'являються виділення. Вони можуть бути різні, залежно від характеру запалення. Наприклад, при гнійному гаймориті виділяється рідина з гноєм, при катаральному гаймориті – рясні рідкі прозорі або жовті виділення. Нежить супроводжується зниженим нюхом і іноді сльозотечею;
  • нездужання: втома, поверхневий сон, дратівливість, швидка стомлюваність, розсіяна увага;
  • температура: при гострому гаймориті підвищується до 38.0° С. Температура при хронічному гаймориті зазвичай нормальна або підвищується до 37.5° С;
  • головні болі та болі навколо носа. Відмінна риса синуситу верхньощелепної пазухи – посилення болю в другій половині дня: у цей час найбільше накопичується слиз і набряк усередині гайморової пазухи. Нерідко виникає настільки сильний біль, що не допомагають знеболюючі засоби.

Колір виділень залежить від стадії гаймориту. На першому етапі з'являються білі густі соплі. На другому – жовто-зелені виділення. Жовтий колір говорить про активне запалення усередині гайморових пазух і нагромадження гною (терміновий привід звернутися до лікаря). На третьому етапі зазвичай з'являються зелені виділення. Зелений колір говорить про те, що до запалення приєдналася бактеріальна інфекція.

Про важке протікання захворювання свідчать виділення, що містять згустки або часточки крові. У такому випадку хворому потрібно негайно звернутися за медичною допомогою до ЛОР-лікаря в Черкасах.

Особливості протікання залежать від форми гаймориту. У хворих з катаральною формою зазвичай симптоми обмежуються прозорими та густими виділеннями з носа. Катаральний гайморит найчастіше зустрічається в дітей шкільного віку та підлітків.

Катаральна форма виникає внаслідок недавно перенесених вірусних захворювань, впливу гарячої пари або холодного повітря, алергічних реакцій. При катаральній формі відсутній апетит, температура тіла підвищується до 38.0° С, виникає втома та нездужання, погіршується загальне самопочуття, знижується працездатність і до вечора з'являються головні болі.

Якщо довго не лікувати катаральну форму або ГРВІ, розвивається двосторонній гайморит – запалюється слизова оболонка обох гайморових пазух. Частіше він протікає гостро та може перейти в хронічну форму. Двосторонній гайморит – рідкісне явище, яке протікає важко.

Симптоми двостороннього гаймориту:

  • набряклість і закладеність в обох сторонах носа;
  • рясні виділення з носа;
  • періодична сльозотеча;
  • головні болі, нездужання, слабкий апетит, стомлюваність, дратівливість і поверхневий сон.

Поліпозний гайморит розвивається внаслідок алергії, аномалій будови носа та придаткових пазух, хронічного запалення слизової оболонки носа. Перший симптом поліпозного гаймориту – проблеми з носовим диханням. Більшість хворих починає дихати ротом, оскільки обидві сторони носа повністю закладені. З носа виділяється густий прозорий або жовтуватий слиз. Знижується нюх і апетит, з'являються сильні головні болі.

Лікувати поліпозний гайморит народними засобами неможливо – тканини, що розрослися, можна видалити лише хірургічним шляхом. Лише в поодиноких випадках, коли поліпи невеликі, допомагають антигістамінні засоби, глюкокортикоїди й антибіотики.

Алергічний гайморит розвивається через алергічні реакції на зовнішні фактори, які подразнюють слизову оболонку. Наприклад, тривала робота в запиленому приміщенні. Відповідна алергічна реакція проявляється сльозотечею, нежитем і рясними виділеннями з носа. Типові симптоми алергічної форми: підвищення температури тіла, болі в області очей і навколо носа, загальна слабкість і стомлюваність. Найчастіше алергічний гайморит розвивається навесні та восени.

Гнійний гайморит розвивається після недавно перенесених вірусних або бактеріальних захворювань, які не вилікували вчасно. Найпоширеніша причина – неправильне самолікування та відсутність медичної допомоги.

Гнійний гайморит – небезпечна форма захворювання: у пазухах носа накопичуються гноєтворні бактерії і їх продукти життєдіяльності. Це призводить до розплавлювання кісткової тканини черепа та втягує в процес зуби й елементи ротової порожнини.

Як лікують гайморит?

Гайморит лікує лікар-отоларинголог після консультації з пацієнтом. Для лікування використовують медикаменти, фізіотерапевтичні процедури і за необхідності хірургічне втручання. При гострому гаймориті лікар призначає антибіотики, судинозвужувальні засоби, електрофорез із додаванням ліків, ультрависокочастотну терапію й інгаляції. Гострий гайморит лікується в середньому від 7 до 10 днів.

Не слід лікувати гайморит народними засобами, зверніться до лікаря. Якщо не звернутися до отоларинголога й почати лікувати гнійний гайморит у домашніх умовах самостійно, можуть розвинутися серйозні ускладнення. Наприклад, може розплавитися кістка і гній потрапить у мозок – це призведе до запалення мозкових оболонок. Найгірше, що можна зробити – лікуватися самостійно без спостереження лікаря.

Важлива процедура в лікуванні гаймориту – промивання носових пазух. Для цього лікарі використовують ізотонічний розчин хлористого натрію, розчин з додаванням антибіотиків, нітрату срібла та калію перманганату. Якщо хворий вчасно приймає ліки та виконує призначення лікаря, прогноз лікування гаймориту сприятливий.

Якщо при гаймориті виникає сильний набряк, лікар робить прокол носової пазухи. Однак багато хворих бояться цієї процедури через незнання суті проколу. Пункція при гаймориті виконується так:

  1. Отоларинголог вставляє ватку з лідокаїном (знеболюючим) глибоко в ніздрю та чекає, доки зникне місцева болісна чутливість.
  2. Береться стерильна голка, якою лікар проколює кісткову тканину між носовою перегородкою та гайморовою пазухою. У цю голку ЛОР вставляє шприц і витягає весь уміст пазухи та промиває її розчинами.

У «ДокторПРО» у Черкасах отоларингологи проводять фізіотерапевтичні процедури та за потребою проколюють гайморові пазухи в наступних випадках: якщо антибіотики виявилися неефективними і гній продовжує накопичуватися, якщо хворого турбує сильний набряк, висока температура та погане самопочуття, і якщо є ризик ускладнень.

Гайморит можна лікувати амбулаторно. Але в наступних випадках показана госпіталізація:

  • тяжкий перебіг гаймориту: температура тіла вище 38.0° С, сильні головні болі, озноб, гнійні виділення з носа, під час легкого дотику до верхньої щелепи з'являються сильні болі;
  • якщо гайморит виник на фоні важких інфекційних захворювань або імунодефіцитних станів.

Крім того, лікування гаймориту під час вагітності також проводиться в лікарні.

Лікування хронічного гаймориту й антибіотики

При хронічному запаленні головне завдання отоларинголога – призначити препарат з найбільшою ефективністю для конкретного пацієнта. Зазвичай при гаймориті ЛОР призначає антибіотики: амоксицилін і ампіцилін. Багато людей помилково бояться антибіотиків, сприймають їх як сильну «отруту». Насправді, антибіотик – це єдиний засіб лікування бактеріального гаймориту та профілактика бактеріальних ускладнень.

Лікування залежить від тяжкості гаймориту. При легкій формі, якщо немає вірусної інфекції, антибіотики не призначаються. Лікар призначає стандартне лікування: судинозвужувальні засоби, фізіотерапія та промивання. Якщо через 10 днів симптоми не послабилися і навіть прогресують, швидше за все до запалення приєдналася бактеріальна мікрофлора. У цьому випадку показане призначення антибіотиків.

При гаймориті середнього ступеня важкості призначаються антибіотики. Зазвичай це амоксицилін, цефуроксам, азитроміцин і антипневмококові фторхінолони (левофлоксацин або сифлоксацин). Пацієнт повинен обов'язково повідомити лікаря про те, чи приймав він якісь антибіотики за останній місяць – від цього залежить призначення ліків.

При тяжкій формі призначаються цефалоспорини, амоксицилін або ампіцилін, карбапенеми або фторхінолони. Рішення про призначення антибіотиків приймає тільки отоларинголог. Самолікування антибіотиками небезпечне побічними ефектами та небажаними реакціями. Як правило, хронічний гайморит лікується до 3 тижнів.

Хворі з перенесеним бактеріальним гайморитом повинні спостерігатися в отоларинголога 1 раз на 3 місяці. Якщо протягом одного року не було повторних епізодів захворювання, людина знімається з диспансерного спостереження.

Лікування проводиться в:
До нас звернулось
145974
людей
Запис на прийом
Додані послуги
При оплаті на сайті: 0 грн.
При оплаті в мед. центрі: 0 грн.
Служба контролю якості